Професійний юрист - адвокат Тітов Ігор Сергійович захищає права своїх Клієнтів у спадкових справах в Оболонському районі , Печерському районі , Солом’янському районі , Шевченківському районі , Подільському районі , Деснянському районі , Дніпровському районі , Святошинському районі та інших районах міста Києва та Київської області . Втрата близького родича – це завжди стрес всіх членів родини, та саме в цей момент людині, як ніколи, потрібна кваліфікаційна допомога адвоката для захисту своїх майнових прав.
Загальні положення про спадкування передбачені книгою шостою Цивільного Кодексу України. Так що ж таке спадкування, які види спадкування передбачені нормами Цивільного Кодексу України, хто такі спадкоємці, які їх права, де та коли відкривається спадщина? На всі ці питання Ви отримаєте відповіді нижче.
Спадкування – це перехід прав та обов’язків від людини що померла до іншої фізичної особи. Чинним законодавством України передбачено два види спадкування: спадкування за Законом та спадкування за заповітом. Часом відкриття спадщини – є день смерті особи, а місцем відкриття спадщини – останнє місце проживання померлої особи. Спадкоємцями, відповідно до норм чинного законодавства України є, за загальним правилом, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Законодавець також, надає вичерпний перелік осіб, які усунені від права на спадщину. Зокрема це – особи, які умисно позбавили життя спадкодавця ; особа, яка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який був у безпорадному стані ; батьки, діти, усиновлювачі, які ухилялися від утримання спадкодавця ; особи, які перешкоджали померлому скласти, внести зміни до заповіту ; батьки, що були позбавлені батьківських прав та інш.
На загальних підставах до спадкоємців переходять: право власності на земельну ділянку, інше нерухоме та рухоме майно, частка у праві спільної сумісної власності, страхові виплати та інш. Наряду з правами спадкоємця, у разі прийняття спадщини, до останніх переходять наступні обов’язки спадкодавця: обов'язок відшкодувати майнову та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, обов’язок сплати неустойки, що були присуджені кредиторові, тощо. При цьому, зазначена шкода, як матеріальна, так і моральна відшкодовується у межах вартості рухомого та нерухомого майна, що одержано в спадщину. Законодавець також зобов’язує спадкоємця відшкодувати розумні витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Тепер більш детально щодо заповіту. Заповіт – це розпорядження фізичної особи на випадок смерті. Право скласти заповіт має лише дієздатна особа та це право реалізується особисто та не допускається реалізація цього права через представника. Заповідач має право призначити спадкоємцями будь-яку фізичну особу, або навіть декілька фізичних осіб, якщо навіть вони не є родичами заповідача. Окрім того, у заповіті, фізична особа має право позбавити спадщини спадкоємців за законом навіть не вказуючи причини прийняття такого рішення. Виключенням з цього правила є особи, які мають обов’язкову частку у спадщині. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, має право зробити заповідальний відказ, має право зобов’язати спадкоємця вчинити дії немайнового характеру, обумовити виникнення права тощо. Відносно спільної власності подружжя, то подружжя мають право скласти спільний заповіт. При цьому, у разі смерті одного з подружжя право спільної сумісної власності переходить до іншого подружжя, а після смерті останнього до фізичної особи, що зазначена в заповіті.
Захищаючи права родичів спадкодавця, законодавством передбачено право близьких родичів на обов’язкову частку у спадщині. Зокрема, незалежно від змісту заповіту це половина частки, яка б гіпотетично нележала б неповнолітній дитини та / або повнолітнім непрацездатним батькам, дітям, вдові (вдавцю) за законом.
Щодо оформлення заповіту, то заповіт складається у письмовій формі з зазначенням місця його складання, часу його складання, а також підписується особисто фізичною особою та посвідчується нотаріусом. Заповіт також може бути посвідчений при свідках, що додає додаткові гарантії заповідачу.
З метою, навіть випадкового розголошення змісту заповіту, законодавцем передбачена така форма заповіту, як секретний заповіт. Секретний заповіт, це заповіт, котрий посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. У такому випадку, фізична особа, яка склала заповіт, подає його нотаріусу в конверті в заклеєному виді з підписом на конверті. Нотаріус у свою чергу, посвідчує надпис, скріплює печаткою та в присутності заповідача поміщає конверт в інший конверт та також скріплює печаткою. Одержавши інформацію, про відкриття спадщини, нотаріус призначає час та місце оголошення заповіту та в присутності заінтересованих осіб та двох свідків у зазначений день відкриває конверт та оголошує зміст заповіту.
Тепер більш детально, щодо спадкування за законом. Право на спадщину, спадкоємці за законом отримують почергово. Тобто право на спадкування наступна черга спадкоємців за законом одержує у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. До першої черги спадкоємців відносяться - подружжя, батьки та діти; до другої – баба, дід, рідні сестри, брати ; до третьої – дядька, тітка ; до четвертої – особи, які проживали зі спадкодавцем на протязі не менш ніж останніх п’яти років …
Щодо прийняття спадщини, звертаємо увагу, що спадкоємець має право прийняти або не прийняти її, що у свою чергу породжує відповідні права та обов’язки. Для прийняття спадщини, спадкоємцю необхідно особисто подати відповідну заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Строк прийняття спадщини складає шість місяців. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, але спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.
Щодо оформлення спадщини, то спадкоємець котрий прийняв спадщину отримує свідоцтво про право на спадщину. Зазначене свідоцтво видається після спливу шести місяців після відкриття спадщини. При умові, що спадщину прийнято декількома спадкоємцями, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них окремо.
Окреме питання в національному законодавстві призначено спадковому договору. Що ж таке спадковий договір ? Спадковий договір передбачає обов’язок набувача виконувати розпорядження відчужувача, та в разі смерті останнього набувач набуває право власності на майно відчужувача. Форма договору – письмова, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Одностороння відмова від спадкового договору не допускається та зазначений договір може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача або неможливістю виконання таких розпоряджень.
Звернувшись до адвоката у спадкових справах Тітова І.С. ми :
- Захистимо права спадкоємців за заповітом ;
- Захистимо права спадкоємців за законом ;
- Оскаржимо дії заповідача ;
- Оскаржимо заповіт ;
- Оскаржимо дії спадкоємців ;
- Захистимо права на обов’язкову частку у спадщині ;
- Визнаємо дії нотаріуса незаконними ;
- Поновимо строки прийняття спадщини ;
- Оскаржимо спадковий договір ;
Номер телефону адвоката : (097) 338-35-86, (050) 75-364-75
Приватний адвокат ( Київ , Київська область ) допоможе Вам у спадкових справах , представить Ваші інтереси в суді , оскаржить рішення суду першої інстанції.