Відповідно до норм Податкового Кодексу України дивіденди – ключовими складовими поняття дивіденди є те, що це повинен бути платіж, що від здійснюється юридичною особою, що платіж відбувається на користь власника корпоративних прав, у зв’язку з розподілом частини прибутку.

Окрім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники Товариства мають право на мають право на одержання частини прибутку, тобто в нашому випадку на отримання дивідендів.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України поняття посилання на дивіденди зустрічається у нормі Закону щодо прав учасників господарського товариства, а саме, що учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину та обмежень щодо виплати дивідендів.

Господарський Кодекс України передбачає дивіденди, як корпоративні права.

Поняття дивідендів також зустрічається в Законах України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства» та інш.

17 січня 2018 р. Верховний Суд у своїй постанові (справа №  910/11316/17) остаточно поставив крапку в питанні стягнення заборгованості по виплаті дивідендів та зазначив, що якщо товариством прийнято рішення про виплату дивідендів акціонерам, то у товариства виникає обов’язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк. Окрім того, суд зазначив, що Товариство повинно виплатити дивіденди без звернення акціонера із заявою до Товариства. Також суд зазначив, що зобов'язання зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням.

Приймаючи зазначену Постанову Верховний Суд, зокрема посилаючись на норми Національного законодавства прийняв до уваги практику ЄСПЛ та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.